Понад 700 км – від Львова до Києва.
Січень. Мороз −10°C.
Радянський Союз ще існує.
КДБ – поруч.
Ризик – реальний.
Наслідки — непередбачувані.
І все ж мільйони вийшли.
Без соцмереж.
Без телефонів.
Без гарантій, що завтра не буде допитів, звільнень чи арештів.
Вони трималися за руки 700 кілометрів, бо розуміли: якщо розірвати ланцюг — імперія переможе.
Це був не флешмоб.
Не акція для фото.
Це був політичний акт, який СРСР не міг контролювати.
Тоді ще не було 24 серпня 1991 року.
Але Незалежність вже жила – у холодних долонях, у стислих пальцях, у мільйонах сердець.
Бо ми вистояли тоді.
Ми стоїмо зараз.
І вистоїмо знову.
