Цей дощ – як душ. Цей день такий ласкавий.
Сади цвітуть. В березах бродить сік.
Це солов’їна опера, Ла Скала!
Чорнобиль. Зона. Двадцять перший вік.
Тут по дворах стоїть бузкова повінь.
Тут ті бузки проламують тини.
Тут щука йде, немов підводний човен,
і прилітають гуси щовесни.
Але кленочки проросли крізь ґанки.
Жив–був народ над Прип’яттю – і зник.
В Рудому лісі виросли поганки,
і ходить Смерть, єдиний тут грибник.
(Ліна Костенко, 2019)
З моменту аварії на Чорнобильській АЕС минає 40 років, але її наслідки і досі обговорює світова наукова спільнота.
http://fileview.ukr.net/?url=https%3A%2F%2Fmail.ukr.net%2Fapi%2Fpublic%2Ffile_view%2Flist%3Ftoken%3DiGNyayCD_amhw54MvXggCmKTgWlmsJM7qrt-6G0upODSlUAk-jZQ2SUJlmytjDBck6flV3tozFcjDsWBjrnmaItrCrdr65kathUAKn6Hb1hrj_GvjSc%3Ax67TrzG0OGSHYu8G%26r%3D1776683727816&default_mode=view&lang=uk&mlid=0#start=0
